Миссия «Надежда спасения»

Всякий, кто призовет Имя Господне, спасется. Римлянам 10:13
+1-941-404-8483
Mon - Sat: 9:00am - 6:00pm. EST
Главная / Библия

Библия

Ветхий Завет

Пятикнижие

БуттяВихідЛевитЧислаПовторення Закону

Исторические

Ісуса НавинаСуддівРут
1 2 3 4
1-ша Самуїлова2-га Самуїлова1-ша царів2-га царів1-ша хроніки2-га хронікиЕздри
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Неемії
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Естер
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Поэтические

ЙоваПсалмівПриповістейЕкклезіястова
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Пісня над піснями
1 2 3 4 5 6 7 8

Большие пророки

ІсаїЄреміїПлач Єремії
1 2 3 4 5
ЄзекіїляДаниїла
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Малые пророки

Осії
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Йоіла
1 2 3
Амоса
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Овдія
1
Йони
1 2 3 4
Михея
1 2 3 4 5 6 7
Наума
1 2 3
Авакума
1 2 3
Софонії
1 2 3
Огія
1 2
Захарія
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Малахії
1 2 3 4

Новый Завет

Евангелия

МатвіяМарка
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
ЛукиІвана

История Раней церкви

Дії апостолів

Соборные послания Апостолов

Якова
1 2 3 4 5
1-ше Петра
1 2 3 4 5
2-ге Петра
1 2 3
1-ше Івана
1 2 3 4 5
2-ге Івана
1
3-тє Івана
1
Юди
1

Послания Апостола Павла

До римлян
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
1-ше до коринтян
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
2-ге до коринтян
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
До галатів
1 2 3 4 5 6
До ефесян
1 2 3 4 5 6
До филип’ян
1 2 3 4
До колосян
1 2 3 4
1-ше до солунян
1 2 3 4 5
2-ге до солунян
1 2 3
1-ше до Тимофія
1 2 3 4 5 6
2-ге до Тимофія
1 2 3 4
До Тита
1 2 3
До Филимона
1
До євреїв
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Пророческие

Об’явлення

1-ша царів, глава 1

1 А Давид постарів, увійшов у літа. І покривали його одежами, та не було йому тепло. 2 І сказали йому його раби: Нехай пошукають для пана царя молоду дівчину, і стане вона перед царем, і буде йому за доглядачку. І буде вона лежати при лоні твоїм, і буде тепло панові цареві! 3 І шукали дівчину вродливу по всій Ізраїлевій границі, та й знайшли шунаммітку Авішаґ, і привели її до царя. 4 А та дівчина була дуже вродлива. І була вона цареві доглядачкою, і прислуговувала йому, та цар не пізнав її. 5 А Адонія, син Хаґґітин, бундючився та говорив: Я буду царювати! І справив він собі повоза та верхівців, та п'ятдесят чоловіка бігунів перед собою. 6 А батько його ніколи його не засмучував, щоб сказати: Чому ти так робиш? А він також був дуже вродливий, і мати народила його по Авесаломі. 7 І мав він змову з Йоавом, сином Церуї, та зо священиком Евіятаром, і вони помагали Адонії. 8 А священик Садок, і Беная, син Єгоядин, і пророк Натан, і Шім'ї, і Реї та Давидові лицарі не були з Адонією. 9 І приніс Адонія в жертву худоби дрібної та худоби великої, та худоби ситої при Евен-Газзохелеті, що при Ен-Роґелі, і закликав усіх братів своїх, царських синів, та всіх Юдиних мужів, царських слуг. 10 А пророка Натана, і Бенаю, і лицарів та брата свого Соломона він не покликав. 11 І сказав Натан до Вірсавії, Соломонової матері, говорячи: Чи ти не чула, що зацарював Адонія, син Хаґґітин, а пан наш Давид не знає про те? 12 А тепер іди, я тобі пораджу, і рятуй життя своє та життя сина свого Соломона! 13 Іди, і ввійдеш до царя Давида та й скажеш до нього: Чи ж не ти, пане мій царю, присягнув був своїй невільниці, говорячи: Син твій Соломон буде царювати по мені, і він буде сидіти на троні моїм. Чому ж зацарював Адонія? 14 Ото, ти ще будеш говорити там із царем, а я ввійду за тобою, і потверджу слова твої. 15 І ввійшла Вірсавія до царя в кімнату, а цар був дуже старий, і шунаммітка Авішаґ послуговувала цареві. 16 І похилилася Вірсавія, і вклонилася цареві до землі. А цар сказав: Що тобі? 17 І вона сказала йому: Пане мій, ти присягнув був своїй невільниці Господом, Богом своїм: Соломон, син твій, буде царювати по мені, і він сидітиме на троні моїм. 18 А тепер ось зацарював Адонія, а ти, пане мій царю, не знаєш про те... 19 І приніс він у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібної, і покликав усіх царських синів, і священика Евіятара та Йоава, вождя війська, а раба твого Соломона не покликав. 20 А ти, пане мій царю, очі всього Ізраїля на тобі, щоб ти сказав їм, хто буде сидіти на троні пана мого царя по ньому. 21 Інакше станеться, як спочине пан мій цар з батьками своїми, то буду я та син мій Соломон винними. 22 І ось, ще вона говорила з царем, а прийшов пророк Натан. 23 І донесли цареві, говорячи: Ось пророк Натан! І ввійшов він перед цареве обличчя і впав перед царем обличчям своїм до землі. 24 І сказав Натан: Пане мій царю! Чи ти сказав: Адонія буде царювати по мені, і він буде сидіти на троні моїм? 25 Бо зійшов він сьогодні, і приніс у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібної. І він покликав усіх царських синів, і провідників війська, і священика Евіятара, і ось вони їдять та п'ють перед ним, і говорять: Нехай живе цар Адонія! 26 А мене я раб твій! і священика Садока, і Бенаю, сина Єгоядиного, та раба твого Соломона не покликав. 27 Чи ця річ була від пана мого царя, а ти не повідомив раба свого, хто буде сидіти на троні мого пана царя по ньому? 28 А цар Давид відповів та й сказав: Покличте мені Вірсавію! І прийшла вона перед царське обличчя, і стала перед царем. 29 І присягнув цар та й сказав: Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого лиха, 30 як присягнув я тобі Господом, Богом Ізраїля, говорячи: Син твій Соломон буде царювати по мені, і він буде сидіти на моєму троні замість мене, так я й зроблю цього дня! 31 І вклонилася Вірсавія обличчям своїм до землі, і впала перед царем та й сказала: Нехай живе пан мій, цар Давид, навіки! 32 І сказав цар Давид: Покличте мені священика Садока, і пророка Натана та Бенаю, сина Єгоядиного. І поприходили вони перед цареве обличчя. 33 І сказав цар до них: Візьміть із собою слуг вашого пана, і посадіть мого сина Соломона на мою мулицю, і зведіть його до Ґіхону. 34 А там помаже його священик Садок та пророк Натан на царя над Ізраїлем. І засурміть у сурму та й скрикнете: Нехай живе цар Соломон! 35 Потім підете за ним, а він увійде та й сяде на моєму троні, і він буде царювати замість мене, і йому наказав я бути володарем над Ізраїлем та над Юдою. 36 І відповів Беная, син Єгоядин, та й сказав: Амінь. Так нехай скаже Господь, Бог пана мого царя! 37 Як був Господь із паном моїм царем, так нехай буде з Соломоном, і нехай Він звеличить трон його над трона пана мого царя Давида! 38 І пішов священик Садок та пророк Натан, і Беная, син Єгоядин, і керетянин, і пелетянин, і посадили Соломона на мулицю царя Давида, та й повели його до Ґіхону. 39 І взяв священик Садок рога оливи із скинії, та й помазав Соломона. І засурмили в сурму, та й кричав увесь народ: Нехай живе цар Соломон! 40 І піднявся за ним ввесь народ. А народ грав на сопілках та радів великою радістю, аж земля розпадалася від їхнього голосу! 41 І почув це Адонія та всі покликані, що були з ним, а вони тількищо скінчили їсти. І почув Йоав голос сурми та й сказав: Що це за крик та гамір у місті? 42 Ще він говорив, аж ось приходить Йоанатан, син священика Евіятара. А Адонія сказав: Увійди, бо ти муж гідний, і звісти нам щось добре! 43 І відповів Йонатан та й сказав до Адонії: Таж пан наш цар Давид настановив на царя Соломона! 44 І послав із ним цар священика Садока та пророка Натана, і Бенаю, Єгоядиного сина, і керетянина, і пелетянина, і вони посадили його на царську мулицю. 45 І помазали його в Ґіхоні священик Садок та пророк Натан на царя. І повиходили вони звідти веселі, і зашуміло місто. Це той голос, що ви чули. 46 І Соломон уже засів на троні царства. 47 І також посходилися царські слуги, щоб поблагословити нашого пана царя Давида, говорячи: Нехай Бог твій учинить Соломонове ім'я славнішим від твого імени, і нехай звеличить його трон над трона твого! І вклонився цар на ложі своїм. 48 І сказав цар так: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що сьогодні дав сидячого на моїм троні, а мої очі те бачать! 49 І затремтіли, і повставали всі покликані, що були з Адонією, і пішли кожен на дорогу свою... 50 А Адонія боявся Соломона. І встав він, і пішов, і схопився за роги жертівника. 51 І донесено Соломонові, кажучи: Ось Адонія злякався царя Соломона, й ось він схопився за роги жертівника, кажучи: Нехай цар Соломон зараз присягне мені, що не вб'є свого раба мечем! 52 І сказав Соломон: Якщо він буде мужем чесним, ані волосина його не впаде на землю! А якщо знайдеться в ньому зло, то помре. 53 І послав цар Соломон, і відвели його від жертівника. І прийшов він, і впав перед царем Соломоном, а Соломон йому сказав: Іди до свого дому!
Наверх