Псалмів, глава 109
1 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Боже слави моєї, не будь мовчазливий, 2 бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною! 3 І вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють, 4 обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них, 5 вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою! 6 Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане! 7 Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом! 8 Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере! 9 Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою! 10 І хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував! 11 Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю! 12 Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости! 13 Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє! 14 Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері! 15 Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, 16 ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її! 17 Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього! 18 Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива! 19 Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться! 20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло! 21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй, 22 бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!... 23 Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений! 24 Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи, 25 і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають... 26 Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене! 27 І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив! 28 Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме! 29 Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату! 30 Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду, 31 бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!
