Псалмів, глава 88
1 Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина. Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою: 2 хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого, 3 душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу! 4 Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий... 5 Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки... 6 Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах. 7 На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села. 8 Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу, 9 стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!... 10 Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села. 11 Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні? 12 Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя? 13 Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує... 14 Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє? 15 Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став... 16 Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене, 17 вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають... 18 Друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...
