Приповістей, глава 12
1 Хто любить навчання, той любить пізнання, а хто докір ненавидить, той нерозумний. 2 Добрий від Господа має вподобання, а людину злих замірів осудить Господь. 3 Не зміцниться людина безбожністю, корінь же праведних не захитається. 4 Жінка чеснотна корона для чоловіка свого, а засоромлююча мов та гниль в його костях. 5 Думки праведних право, підступні заміри безбожних омана. 6 Безбожних слова чатування на кров, а уста невинних урятовують їх. 7 Перевернути безбожних і вже їх нема, а дім праведних буде стояти. 8 Хвалять людину за розум її, а кривосердий стає на погорду. 9 Ліпше простий, але роботящий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позбавлений. 10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке. 11 Хто оброблює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму. 12 Безбожний жадає ловити у сітку лихих, а в праведних корень приносить плоди. 13 Пастка злого в гріху його уст, а праведний з утиску вийде. 14 Людина насичується добром з плоду уст, і зроблене рук чоловіка до нього впаде. 15 Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради. 16 Нерозумного гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає зневагу. 17 Хто правду говорить, той виявлює праведність, а свідок брехливий оману. 18 Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих то ліки. 19 Уста правдиві стоятимуть вічно, а брехливий язик лиш на хвилю. 20 В серці тих, хто зло оре, омана, а радість у тих, хто дораджує мир. 21 Жодна кривда не трапиться праведному, а безбожні наповняться лихом. 22 Уста брехливі огида у Господа, а чинячі правду Його уподоба. 23 Приховує мудра людина знання, а серце безумних глупоту викликує. 24 Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане. 25 Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить. 26 Праведний вивідає свою путь, а дорога безбожних зведе їх самих. 27 Не буде ледачий пекти свого полову, а людина трудяща набуде маєток цінний. 28 В путі праведности є життя, і на стежці її нема смерти.
