Приповістей, глава 18
1 Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного. 2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати. 3 З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором. 4 Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік. 5 Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді. 6 Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки. 7 Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його. 8 Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби. 9 Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику. 10 Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний. 11 Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його. 12 Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність. 13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому! 14 Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе? 15 Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання. 16 Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей. 17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його. 18 Жереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного. 19 Розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне, а сварки, немов засуви замку. 20 Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх. 21 Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає. 22 Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа. 23 Убогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало. 24 Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний.
