Приповістей, глава 23
1 Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою, 2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера: 3 не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий! 4 Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це, 5 свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба... 6 Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його, 7 бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою, 8 той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш! 9 Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх. 10 Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля, 11 бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою! 12 Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей. 13 Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре: 14 ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш. 15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце, 16 і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне. 17 Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього, 18 бо існує майбутнє, і надія твоя не загине. 19 Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною. 20 Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають, 21 бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття. 22 Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя. 23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум. 24 Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним. 25 Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила. 26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої. 27 Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка. 28 І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми. 29 В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні? 30 У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного. 31 Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється, 32 кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка, 33 пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі... 34 І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху. 35 І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...
