Приповістей, глава 29
1 Чоловік остережуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому. 2 Коли множаться праведні, радіє народ, як панує ж безбожний то стогне народ. 3 Людина, що мудрість кохає, потішує батька свого, а хто попасає блудниць, той губить маєток. 4 Цар утримує край правосуддям, а людина хабарна руйнує його. 5 Людина, що другові своєму підлещує, на стопах його пастку ставить. 6 У провині людини лихої знаходиться пастка, а справедливий радіє та тішиться. 7 Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізнання про це. 8 Люди глузливі підбурюють місто, а мудрі утишують гнів. 9 Мудра людина, що правується із нерозумним, то чи гнівається, чи сміється, спокою не знає. 10 Кровожерці ненавидять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу. 11 Глупак увесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стримує. 12 Володар, що слухає слова брехливого, безбожні всі слуги його! 13 Убогий й гнобитель стрічаються, їм обом Господь очі освітлює. 14 Як цар правдою судить убогих, стоятиме трон його завжди. 15 Різка й поука премудрість дають, а дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою. 16 Як множаться несправедливі провина розмножується, але праведні бачитимуть їхній упадок. 17 Карай сина свого й він тебе заспокоїть, і приємнощі дасть для твоєї душі. 18 Без пророчих видінь люд розбещений, коли ж стереже він Закона блаженний. 19 Раб словами не буде покараний, хоч він розуміє, але не послухає. 20 Чи бачив людину, квапливу в словах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй! 21 Хто розпещує змалку свого раба, то кінець його буде невдячний. 22 Гнівлива людина викликує сварку, а лютий вчиняє багато провин. 23 Гординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом. 24 Хто ділиться з злодієм, той ненавидить душу свою, він чує прокляття, та не виявляє. 25 Страх перед людиною пастку дає, хто ж надію складає на Господа, буде безпечний. 26 Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для людини. 27 Насильник огида для праведних, а простодорогий огида безбожному.
