Йони, глава 2
1 І молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби тієї риби, 2 та й казав: Я кликав з нещастя свого до Господа, і відповідь дав Він мені, із нутра шеолу кричав я, і почув Ти мій голос! 3 І Ти кинув мене в глибочінь, у серце моря, і потік оточив був мене. Усі хвилі Твої та буруни Твої надо мною пройшли. 4 І сказав я: Я вигнаний з-перед очей Твоїх, проте ще побачу я храм Твій святий. 5 Вода аж по душу мене обгорнула, безодня мене оточила, очерет обвиває кругом мою голову! 6 Я зійшов аж до споду гори, а земля її засуви стали за мною навіки! Та підіймеш із ями життя моє, Господи, Боже Ти мій! 7 Як у мені омлівала душа моя, Господа я спогадав, і молитва моя ця до Тебе долинула, до храму святого Твого! 8 Ті, що тримаються марних божків, свого Милосердного кидають. 9 А я голосною подякою принесу Тобі жертву, про що присягав я, те виконаю. Спасіння у Господа! 10 І Господь звелів рибі, і вона викинула Йону на суходіл.
