Миссия «Надежда спасения»

Всякий, кто призовет Имя Господне, спасется. Римлянам 10:13
+1-941-404-8483
Mon - Sat: 9:00am - 6:00pm. EST
Главная / Библия

Библия

Ветхий Завет

Пятикнижие

БуттяВихідЛевитЧислаПовторення Закону

Исторические

Ісуса НавинаСуддівРут
1 2 3 4
1-ша Самуїлова2-га Самуїлова1-ша царів2-га царів1-ша хроніки2-га хронікиЕздри
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Неемії
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Естер
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Поэтические

ЙоваПсалмівПриповістейЕкклезіястова
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Пісня над піснями
1 2 3 4 5 6 7 8

Большие пророки

ІсаїЄреміїПлач Єремії
1 2 3 4 5
ЄзекіїляДаниїла
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Малые пророки

Осії
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Йоіла
1 2 3
Амоса
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Овдія
1
Йони
1 2 3 4
Михея
1 2 3 4 5 6 7
Наума
1 2 3
Авакума
1 2 3
Софонії
1 2 3
Огія
1 2
Захарія
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Малахії
1 2 3 4

Новый Завет

Евангелия

МатвіяМарка
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
ЛукиІвана

История Раней церкви

Дії апостолів

Соборные послания Апостолов

Якова
1 2 3 4 5
1-ше Петра
1 2 3 4 5
2-ге Петра
1 2 3
1-ше Івана
1 2 3 4 5
2-ге Івана
1
3-тє Івана
1
Юди
1

Послания Апостола Павла

До римлян
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
1-ше до коринтян
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
2-ге до коринтян
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
До галатів
1 2 3 4 5 6
До ефесян
1 2 3 4 5 6
До филип’ян
1 2 3 4
До колосян
1 2 3 4
1-ше до солунян
1 2 3 4 5
2-ге до солунян
1 2 3
1-ше до Тимофія
1 2 3 4 5 6
2-ге до Тимофія
1 2 3 4
До Тита
1 2 3
До Филимона
1
До євреїв
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Пророческие

Об’явлення

Числа, глава 22

1 І рушили Ізраїлеві сини, та й таборували в моавських степах по тім боці приєрихонського Йордану. 2 І побачив Балак, син Ціппорів, усе, що зробив Ізраїль амореянинові. 3 І дуже злякався Моав того народу, бо він був великий. І настрашився Моав Ізраїлевих синів. 4 І сказав Моав до мідіянських старших: Тепер повискубує оця громада всі наші околиці, як вискубує віл польову зеленину. А Балак, син Ціппорів, був того часу моавським царем. 5 І послав він послів до Валаама, Беорового сина, до Петору, що над Річкою, до краю синів народу його, щоб покликати його, говорячи: Ось вийшов народ із Єгипту, ось покрив він поверхню землі, і сидить навпроти мене. 6 А тепер ходи ж, прокляни мені цей народ, бо він міцніший за мене. Може я потраплю вдарити його, і вижену його з краю, бо знаю, що кого ти поблагословиш, той благословенний, а кого проклянеш, проклятий. 7 І пішли моавські старші та старші Мідіяну, а дарунки за чари в руці їх, і прийшли до Валаама, та й промовляли до нього Балакові слова. 8 А він їм сказав: Ночуйте тут цієї ночі, і я перекажу вам слово, як Господь промовлятиме до мене. І зостались моавські вельможі в Валаама. 9 І прийшов Бог до Валаама та й сказав: Хто ці люди з тобою? 10 І сказав Валаам до Бога: Балак, син Ціппорів, цар моавський, послав до мене сказати: 11 Ось народ виходить з Єгипту, і закрив поверхню землі; тепер іди ж, прокляни мені його, може я потраплю воювати з ним, і вижену його. 12 І сказав Бог до Валаама: Не підеш ти з ними, не проклянеш того народу, бо благословенний він! 13 І встав Валаам уранці та й сказав до Балакових вельмож: Вертайтесь до свого краю, бо відмовив Господь позволити мені піти з вами. 14 І встали моавські вельможі, і прийшли до Балака та й сказали: Відмовив Валаам піти з нами. 15 А Балак знову послав вельмож, більше й поважніших від тих. 16 І прибули вони до Валаама та й сказали йому: Так сказав Балак, син Ціппорів: Не стримуйся прийти до мене, 17 бо справді дуже вшаную тебе, і все, що скажеш мені, зроблю. І ходи ж, прокляни мені народ той! 18 І відповів Валаам, і сказав Балаковим рабам: Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику. 19 А тепер посидьте й ви тут цієї ночі, а я пізнаю, що ще Господь буде говорити мені. 20 І прийшов Бог уночі до Валаама та й сказав йому: Якщо ці люди прийшли покликати тебе, устань, іди з ними. Але тільки те, що Я промовлятиму до тебе, те ти зробиш. 21 І встав Валаам уранці, і осідлав свою ослицю, та й пішов із моавськими вельможами. 22 І запалився гнів Божий, що він іде. І став Ангол Господній на дорозі за перешкоду йому, а він їде на своїй ослиці, і двоє слуг його з ним. 23 І побачила та ослиця Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а витягнений меч його в руці його. І збочила ослиця з дороги, і пішла полем, а Валаам ударив ослицю, щоб збочила на дорогу. 24 І став Ангол Господній на стежці виноградників, стіна з цієї сторони, і стіна з тієї. 25 І побачила та ослиця Господнього Ангола, і притиснулася до стіни, та й притиснула до стіни Валаамову ногу. І він далі її бив. 26 І Ангол Господній знов перейшов, і став у тісному місці, де нема дороги збочити ні праворуч, ні ліворуч. 27 І побачила та ослиця Господнього Ангола і лягла під Валаамом. І запалився гнів Валаамів, і він ударив ослицю києм. 28 І відкрив Господь уста ослиці, і сказала вона до Валаама: Що я зробила тобі, що ти оце тричі вдарив мене? 29 І сказав Валаам до ослиці: Бо ти виставила мене на сміх. Коли б меч був у руці моїй, то тепер я забив би тебе! 30 І сказала ослиця до Валаама: Чи ж я не ослиця твоя, що ти їздив на мені, скільки живеш, аж до цього дня? Чи ж справді звикла я робити тобі так? І він відказав: Ні! 31 І відкрив Господь очі Валаамові, і побачив він Господнього Ангола, що стоїть на дорозі, а його витягнений меч у руці його. І схилився він, і впав на обличчя своє. 32 І сказав до нього Ангол Господній: Нащо ти вдарив ослицю свою оце тричі? Ось я вийшов за перешкоду, бо ця дорога погибельна передо мною. 33 І побачила мене ця ослиця, і збочила перед лицем моїм ось власне тричі. І коли б вона не збочила була перед лицем моїм, то тепер я й забив би тебе, а її позоставив би живою. 34 І сказав Валаам до Господнього Ангола: Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш на дорозі навпроти мене. А тепер, якщо це зле в очах твоїх, то я вернуся собі. 35 І сказав Ангол Господній до Валаама: Іди з цими людьми, і те слово, що скажу тобі, його тільки будеш говорити. І пішов Валаам з Балаковими вельможами. 36 І почув Балак, що прийшов Валаам, і вийшов навпроти нього до Їр-Моаву, що на границі Арнону, що на краю границі. 37 І сказав Балак до Валаама: Чи ж справді не послав я до тебе, щоб покликати тебе, чому ж не пішов ти до мене? Чи справді я не потраплю вшанувати тебе? 38 І сказав Валаам до Балака: Ось я прибув до тебе тепер. Чи потраплю я сказати щось? Те слово, що Бог вкладе в уста мої, його тільки я буду промовляти. 39 І пішов Валаам із Балаком, і прибули вони до Кір'ят-Хуцоту. 40 І приніс Балак на жертву худобу велику та худобу дрібну, і послав Валаамові та вельможам, що з ним. 41 І сталося вранці, і взяв Балак Валаама, та й вивів його на Бамот-Баал, щоб побачив ізвідти тільки частину того народу.
Наверх