До римлян, глава 12
1 Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу, 2 і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість. 3 Через дану мені благодать кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж належить думати, але думати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив. 4 Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове діяння, 5 так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один одному члени. 6 І ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам: коли пророцтво то виконуй його в міру віри, 7 а коли служіння будь на служіння, коли вчитель на навчання, 8 коли втішитель на потішання, хто подає у простоті, хто головує то з пильністю, хто милосердствує то з привітністю! 9 Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло та туліться до доброго! 10 Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного пошаною! 11 У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві, 12 тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві, 13 беріть уділ у потребах святих, будьте гостинні до чужинців! 14 Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте! 15 Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче! 16 Думайте між собою однаково; не величайтеся, але наслідуйте слухняних; не вважайте за мудрих себе! 17 Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми! 18 Коли можливо, якщо це залежить від вас, живіть у мирі зо всіма людьми! 19 Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. 20 Отож, як твій ворог голодний, нагодуй його; як він прагне, напій його, бо, роблячи це, ти згортаєш розпалене вугілля йому на голову. 21 Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!
