До Тита, глава 1
1 Павло, раб Божий, а апостол Ісуса Христа, по вірі вибраних Божих і пізнанні правди, що за благочестям, 2 в надії вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів необманливий Бог, 3 і часу свого з'явив Слово Своє в проповіданні, що доручене було мені з наказу Спасителя нашого Бога, 4 до Тита, щирого сина за спільною вірою: благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого! 5 Я для того тебе полишив був у Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене та пресвітерів настановив по містах, як тобі я звелів, 6 коли хто бездоганний, муж єдиної дружини, має вірних дітей, недокорених за блуд або неслухняність. 7 Бо єпископ мусить бути бездоганний, як Божий доморядник, не самолюбний, не гнівливий, не п'яниця, не заводіяка, не корисливий, 8 але гостинний до приходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стриманий, 9 що тримається вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати противних. 10 Багато бо є неслухняних, марнословців, зводників, особливо ж з обрізаних, 11 їм треба уста затуляти: вони цілі доми баламутять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудного. 12 Сказав один з них, їхній власний пророк: Крітяни завжди брехливі, люті звірі, черевані ліниві!... 13 Це свідоцтво правдиве. Ради цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були, 14 і на юдейські байки не вважали, ані на накази людей, що від правди відвертаються. 15 Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечистилися і розум їхній, і сумління. 16 Вони твердять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні.
