1-ше Петра, глава 5
1 Тож благаю між вами пресвітерів, співпресвітер та свідок Христових страждань, співучасник слави, що повинна з'явитись: 2 пасіть стадо Боже, що у вас, наглядайте не з примусу, але добровільно по-Божому, не для брудної наживи, а ревно, 3 не пануйте над спадком Божим, але будьте для стада за взір. 4 А коли Архипастир з'явиться, то одержите ви нев'янучого вінка слави. 5 Також молоді, коріться старшим! А всі майте покору один до одного, бо Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать! 6 Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив. 7 Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами! 8 Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого. 9 Противтесь йому, тверді в вірі, знавши, що ті самі муки трапляються й вашому братству по світі. 10 А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, уґрунтує. 11 Йому слава та влада на вічні віки, амінь. 12 Я коротко вам написав через Силуяна, як гадаю вірного брата. Закликаю та свідчу, що це Божа благодать правдива, що ви в ній стоїте. 13 Вітає вас разом вибрана Церква в Вавилоні, і Марко, мій син. 14 Вітайте один одного поцілунком любови. Мир вам усім у Христі! Амінь.
