Миссия «Надежда спасения»

Всякий, кто призовет Имя Господне, спасется. Римлянам 10:13
+1-941-404-8483
Mon - Sat: 9:00am - 6:00pm. EST
Главная / Библия

Библия

Ветхий Завет

Пятикнижие

БуттяВихідЛевитЧислаПовторення Закону

Исторические

Ісуса НавинаСуддівРут
1 2 3 4
1-ша Самуїлова2-га Самуїлова1-ша царів2-га царів1-ша хроніки2-га хронікиЕздри
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Неемії
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Естер
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Поэтические

ЙоваПсалмівПриповістейЕкклезіястова
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Пісня над піснями
1 2 3 4 5 6 7 8

Большие пророки

ІсаїЄреміїПлач Єремії
1 2 3 4 5
ЄзекіїляДаниїла
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Малые пророки

Осії
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Йоіла
1 2 3
Амоса
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Овдія
1
Йони
1 2 3 4
Михея
1 2 3 4 5 6 7
Наума
1 2 3
Авакума
1 2 3
Софонії
1 2 3
Огія
1 2
Захарія
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Малахії
1 2 3 4

Новый Завет

Евангелия

МатвіяМарка
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
ЛукиІвана

История Раней церкви

Дії апостолів

Соборные послания Апостолов

Якова
1 2 3 4 5
1-ше Петра
1 2 3 4 5
2-ге Петра
1 2 3
1-ше Івана
1 2 3 4 5
2-ге Івана
1
3-тє Івана
1
Юди
1

Послания Апостола Павла

До римлян
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
1-ше до коринтян
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
2-ге до коринтян
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
До галатів
1 2 3 4 5 6
До ефесян
1 2 3 4 5 6
До филип’ян
1 2 3 4
До колосян
1 2 3 4
1-ше до солунян
1 2 3 4 5
2-ге до солунян
1 2 3
1-ше до Тимофія
1 2 3 4 5 6
2-ге до Тимофія
1 2 3 4
До Тита
1 2 3
До Филимона
1
До євреїв
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Пророческие

Об’явлення

1-ша Самуїлова, глава 30

1 І сталося, коли Давид та люди його йшли до Ціклаґу, третього дня, то амаликитяни вдерлися до півдня та до Ціклаґу, і побили Ціклаґ та спалили його огнем. 2 І позабирали вони до неволі жінок, що були в ньому, від малого аж до великого, нікого не забили, але забрали, та й пішли своєю дорогою. 3 І прийшов Давид та його люди до того міста, а воно спалене огнем! А їхні жінки, та сини їхні, та їхні дочки забрані в неволю. 4 І підніс Давид та народ, що з ним, свій голос, та й плакали, аж поки не стало їм сили плакати. 5 І були взяті до неволі обидві Давидові жінки: їзреелітка Ахіноам та Авіґаїл, колишня жінка кармелітянина Навала. 6 І було Давидові дуже гірко, бо народ говорив, щоб його вкаменувати, бо засмутилася душа всього народу, кожен обурився за синів своїх та за дочок своїх. Та Давид зміцнився Господом, Богом, своїм. 7 І сказав Давид до священика Евіятара, Ахімелехового сина: Принеси до мене ефода! І Евіятар приніс ефода до Давида. 8 І запитав Давид Господа, говорячи: Чи мені гнатися за тією ордою, чи дожену її? А Він відказав йому: Женися, бо конче доженеш, і конче визволиш. 9 І пішов Давид, він та шість сотень люда, що з ним, і вони прийшли аж до потоку Бесор; а відсталі спинилися. 10 І гнався Давид, він та чотири сотні чоловіка. А двісті люда спинилися, бо були слабі, щоб перейти потока Бесор. 11 І знайшли вони в полі єгиптянина, і привели його до Давида, і дали йому хліба, а він їв, і напоїли його водою. 12 І дали йому половину грудки сушених фіґ та дві в'язки родзинок. І він з'їв, і вернувся дух його до нього, бо він не їв хліба та не пив води три дні та три ночі. 13 І запитав його Давид: Чий ти та звідкіля ти? А той відказав: Я єгипетський юнак, раб амаликитянина. Та покинув мене пан мій, бо я захворів три дні тому. 14 Ми були вдерлися на південь керетеїв, і на той, що Юдин, та на південь Калева. А Ціклаґ ми спалили огнем. 15 І сказав йому Давид: Чи не заведеш мене до тієї орди? А той відповів: Присягни мені Богом, що не вб'єш мене, і що не видаси мене в руку мого пана, то спроваджу тебе до тієї орди. 16 І він спровадив його, аж ось вони розпорошені по поверхні всієї тієї землі, їдять та п'ють та святкують з приводу всієї тієї великої здобичі, що вони набрали з филистимського краю та з Краю Юдиного. 17 І бив їх Давид від ранку аж до вечора наступного дня, і не втік із них ніхто, крім чотирьохсот чоловіка хлопців, що повсідали на верблюдів, і повтікали. 18 І врятував Давид усе, що позабирав був Амалик. І обидві свої жінки Давид урятував. 19 І не пропало їм нічого: усе, від малого й аж до великого, і аж до синів та дочок, і від здобичі, і аж до всього, що ті взяли були собі, усе вернув Давид! 20 І взяв Давид усю худобу дрібну та худобу велику, а ті, що йшли перед тією чередою, говорили: Це Давидова здобич! 21 Потому прийшов Давид до тих двохсот людей, що були слабі, щоб іти за Давидом, і що їх він лишив був при потоці Бесор, а вони повиходили назустріч Давидові та назустріч народові, що з ним. І підійшов Давид до народу, і запитався їх про мир. 22 І стали говорити всі люди злі та негідні з тих людей, що ходили з Давидом, та й сказали: Вони не ходили з нами, тому не дамо їм зо здобичі, що ми відняли, бо кожному дамо тільки жінок його та синів його, нехай відведуть, і нехай ідуть! 23 А Давид сказав: Не робіть так, браття мої, з тим, що дав нам Господь, і пильнував нас, і дав орду, що йшла на нас, у нашу руку. 24 А хто послухає вас у такій речі? Бо яка частина того, хто ходив до бою, то така частина й того, хто сидів при речах, рівно поділять. 25 І сталося від цього дня й далі, і зробив він це за постанову та за звичай для Ізраїля, і він існує аж до цього дня. 26 І прийшов Давид до Ціклаґу, і послав зо здобичі Юдиним старшим, приятелям своїм, говорячи: Оце вам подарок зо здобичі Господніх ворогів, 27 тим, що в Бет-Елі, і тим, що в Рамоті південнім, і тим, що в Яттері, 28 і тим, що в Ароері, і тим, що в Сіфмоті, і тим, що в Ештемоа, 29 і тим, що в Рахалі, і тим, що в містах Єрахмелеянина, і тим, що в містах Кенеянина, 30 і тим, що в Хормі, і тим, що в Бор-Ашані, і тим, що в Атаху, 31 і тим, що в Хевроні, і до всіх тих місць, куди ходив Давид, він та люди його.
Наверх