Івана, глава 2
1 А третього дня весілля справляли в Кані Галілейській, і була там Ісусова мати. 2 На весілля запрошений був теж Ісус та учні Його. 3 Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: Не мають вина! 4 Ісус же відказує їй: Що тобі, жоно, до Мене? Не прийшла ще година Моя! 5 А мати Його до слуг каже: Зробіть усе те, що Він вам скаже! 6 Було тут шість камінних посудин на воду, що стояли для очищення юдейського, що відер по дві чи по три вміщали. 7 Ісус каже до слуг: Наповніть водою посудини. І їх поналивали вщерть. 8 І Він каже до них: Тепер зачерпніть, і занесіть до весільного старости. І занесли. 9 Як весільний же староста скуштував воду, що сталась вином, а він не знав, звідки воно, знали ж слуги, що води наливали, то староста кличе тоді молодого 10 та й каже йому: Кожна людина подає перше добре вино, а як понапиваються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі зберіг... 11 Такий початок чудам зробив Ісус у Кані Галілейській, і виявив славу Свою. І ввірували в Нього учні Його. 12 Після цього відправивсь Він Сам, і мати Його, і брати Його, і Його учні до Капернауму, і там перебули небагато днів. 13 А зближалася Пасха юдейська, і до Єрусалиму подався Ісус. 14 І знайшов Він, що продавали у храмі волів, і овець, і голубів, та сиділи міняльники. 15 І, зробивши бича з мотузків, Він вигнав із храму всіх, вівці й воли, а міняльникам гроші розсипав, і поперевертав їм столи. 16 І сказав продавцям голубів: Заберіть оце звідси, і не робіть із дому Отця Мого дому торгового! 17 Тоді учні Його згадали, що написано: Ревність до дому Твого з'їдає Мене! 18 І обізвались юдеї й сказали Йому: Яке нам знамено покажеш, що Ти можеш робити таке? 19 Ісус відповів і промовив до них: Зруйнуйте цей храм, і за три дні Я поставлю його! 20 Відказали ж юдеї: Сорок шість літ будувався цей храм, а Ти за три дні поставиш його? 21 А Він говорив про храм тіла Свого. 22 Коли ж Він із мертвих воскрес, то учні Його згадали, що Він говорив це, і ввірували в Писання та в слово, що сказав був Ісус. 23 А як в Єрусалимі Він був у свято Пасхи, то багато-хто ввірували в Його Ймення, побачивши чуда Його, що чинив. 24 Але Сам Ісус їм не звірявся, бо Сам знав усіх, 25 і потреби не мав, щоб хто свідчив Йому про людину, бо знав Сам, що в людині було.
