До колосян, глава 1
1 Павло, із волі Божої апостол Христа Ісуса, і брат Тимофій 2 до святих і вірних братів у Христі, що в Колосах: благодать вам і мир від Бога, Отця нашого! 3 Ми дякуємо Богові, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, завжди за вас молячись, 4 прочувши про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, яку маєте до всіх святих 5 через надію, приготовану в небі для вас, що про неї давніше ви чули в слові істини Євангелії, 6 що до вас прибула, і на цілому світі плодоносна й росте, як і в вас, з того дня, коли ви почули й пізнали благодать Божу в правді. 7 Отак ви і навчилися від Епафра, улюбленого співробітника нашого, що за вас він вірний служитель Христа, 8 що й виявив нам про вашу духовну любов. 9 Через це то й ми з того дня, як почули, не перестаємо молитись за вас та просити, щоб для пізнання волі Його були ви наповнені всякою мудрістю й розумом духовним, 10 щоб ви поводилися належно щодо Господа в усякому догодженні, в усякому доброму ділі приносячи плід і зростаючи в пізнанні Бога, 11 зміцняючись усякою силою за могучістю слави Його для всякої витривалости й довготерпіння з радістю, 12 дякуючи Отцеві, що вчинив нас достойними участи в спадщині святих у світлі, 13 що визволив нас із влади темряви й переставив нас до Царства Свого улюбленого Сина, 14 в Якім маємо відкуплення і прощення гріхів. 15 Він є образ невидимого Бога, роджений перш усякого творива. 16 Бо то Ним створено все на небі й на землі, видиме й невидиме, чи то престоли, чи то господства, чи то влади, чи то начальства, усе через Нього й для Нього створено! 17 А Він є перший від усього, і все Ним стоїть. 18 І Він Голова тіла, Церкви. Він початок, первороджений з мертвих, щоб у всьому Він мав першенство. 19 Бо вгодно було, щоб у Нім перебувала вся повнота, 20 і щоб Ним поєднати з Собою все, примиривши кров'ю хреста Його, через Нього, чи то земне, чи то небесне. 21 І вас, що були колись відчужені й вороги думкою в злих учинках, 22 тепер же примирив смертю в людськім тілі Його, щоб учинити вас святими, і непорочними, і неповинними перед Собою, 23 якщо тільки пробуваєте в вірі тверді та сталі, і не відпадаєте від надії Євангелії, що ви чули її, яка проповідана всьому створінню під небом, якій я, Павло, став служителем. 24 Тепер я радію в стражданнях своїх за вас, і доповнюю недостачу скорботи Христової в тілі своїм за тіло Його, що воно Церква; 25 якій я став служителем за Божим зарядженням, що для вас мені дане, щоб виконати Слово Боже, 26 Таємницю, заховану від віків і поколінь, а тепер виявлену Його святим, 27 що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона Христос у вас, надія слави! 28 Його ми проповідуємо, нагадуючи кожній людині й навчаючи кожну людину всякої мудрости, щоб учинити кожну людину досконалою в Христі. 29 У тому й працюю я, борючися силою Його, яка сильно діє в мені.
