Приповістей, глава 14
1 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його. 2 Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним. 3 На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть. 4 Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола. 5 Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду. 6 Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного. 7 Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив. 8 Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана. 9 Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання. 10 Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший. 11 Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне. 12 Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти. 13 Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток. 14 Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх. 15 Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої. 16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий. 17 Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена. 18 Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються. 19 Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного. 20 Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні. 21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний. 22 Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро. 23 Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде. 24 Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота. 25 Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить. 26 У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм. 27 Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти. 28 У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря. 29 Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту. 30 Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей. 31 Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його. 32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй. 33 Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться. 34 Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів. 35 Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.
