Псалмів, глава 57
1 Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в печеру. Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине! 2 Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро. 3 Він пошле з небес і врятує мене, Він поганьбить того, хто чатує на мене. Села. Бог пошле Свою милість та правду Свою 4 на душу мою. Знаходжуся я серед левів, що людських синів пожирають, їхні зуби як спис той та стріли, а їхній язик гострий меч. 5 Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею! 6 Вороги приготовили пастку для стіп моїх, душу мою нахилили, вони викопали вовчу яму для мене, і попадали в неї самі! Села. 7 Моє серце зміцнилося, Боже, зміцнилося серце моє, я буду співати та славити Тебе! 8 Збудися ж ти, хвало моя, пробудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю! 9 Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, я буду співати Тобі між племенами, 10 бо Твоє милосердя велике воно аж до неба, а правда Твоя аж до хмар! 11 Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!
